07.05.2013 23:11:38
(
9217
)
[somebody #298745] |
Усім доброго вечора.
Моя історія на тему "Ввічливість понад усе":
Через сервіс http://ticket.bus.com.ua/ попередньо придбала квитки (ваучери) на маршрут Тернопіль - Мельниця-Подільська.
Відповідно, у день відправлення за годину до рейсу прийшла на автовокзал, щоб обміняти ваучери на квитки. Попередньо уточнила у довідці, чи є для електронних замовлень окрема каса, на що отримала відповідь: "Будь-яка каса, в порядку живої черги". Вистоявши хвилин з 30 у черзі, підійшла до віконця касира. Проте, навіть не встигнувши привітатись, почула хамовиту лайку до себе зі сторони касирши наступного змісту: "чого ви стали в мою чергу? в мене й так багато народу. що мені, тепер з вашими ваучерами розбиратися?" і тп і тд. Опісля, ваучери були кинуті мені назад, з словами "диктуй коди замовлень, бо я не бачу". Після моїх спроб таки прочиитати їй коди, було ще кілька обурень в стилі "що ти диктуєш, давай скоріше...", виривання і швиряння ваучерів туди і назад, все на високих нотах, наче моя поява зіпсувала цій людині все життя.... в результаті квитки таки були оформленні, проте образа сидить і досі. Зрозумійте, я не з тих людей, які хамлять, чи кричать у відповідь, вперше була з ваучерами, тому поводилась більш обережно і намагалася сприяти оформленню й слухати порядок оформлень. Проте дуже і дуже образливо, що є ще такі люди, які, крім хамства, іншого стилю поведінки не знають. Як на мене - то особі, яка не вміє працювати з людьми, та не розуміє, що працює в обслуговуючій сфері - місце не на касі, а в закритому приміщенні, подалі від людей.
Сподіваюсь, що нікому подібну ситуацію не доведеться відчути на власній шкірі.
П.С. Подорож назад пролягала через Кам"янець-Подільський, квитки теж були куплені через інет. Маючи досвід з тернопільською "гостинністю", була готова до чергового батлу при отриманні квитків. Але, на диво, все пройшло настільки цивілізовно, організовано та чемно, що склалося враження, наче побувала у іншій країні, точніше - Україні - сучасній, цивілізованій і з людським підходом. Тернопіль, натомість, повернув у часи радянського часу(((
Деталі по тернопільській епопеї: дата: 03.05.2013, близько 12-13 години, перша каса від довідки. |
10.05.2013 17:19:15
(
9219
)
[somebody #299012] |
Доброго дня,шановне панство.Хочу продовжити розповідь на тему "Вічливість понад усе".
Я та сама касирка,яка так образила пасажирку.Але всі занють , що кажна монета має дві сторони.Ви бачили одну,якщо хочете побачити іншу,читайте дальше.
Отже,це була Великодня п`ятниця.Студенти роз`їжджались по домівках,літні люди поспішали,щоб упорядкувати могили рідних на цвинтарях,хтось,щось забув купити та приїжджав на ринок.Одним словом черга до каси була як до мовзалею за радянських часів.
І кожного потрібно запитати,куди він їде,на який рейс,до якої станції,скільки йому потрібно квитків,сказати ціну і дати здачу.На цю просту просту операцію в мене було в середньому 30 секунд.Чому?Тому що за цей день я обслужила 1248 пасажирів,а працюю 11 годин,порахувати не складно...
Треба що сказати що в першу касу від довідки ідуть всі хто дуже поспішає,старенькі яким важко ходити,інваліди,одним словом ті хто хоче швидше взяти квиток.Тому коли пані просунула мені 3 ваучери,я здивувалась,чому людина яка має годину часу до відправки автобуса,проплачені квитки і їй не потрібно хвилюватись про те чи буде в неї місце в автобусі стала в чергу до цієї каси.Ось у мене і вирвалось "Господи,чому в цю касу,в мене так багато людей",це буо сказано в серцях,а не в образу комусь.
Мушу також сказати що ваучери які обмінюють на квитки містять 12 цифр, дрібненького шрифту,якщо я неправильно введу,або пропущу хочу б одну цифру,мій комп`ютер зависає на 1-3 хв.При такому шаленому темпі роботи - це багато.Мені залищається чекати і просити "Включайся рідненький, бо люди чекають,а автобуси - відправляються".
Ось тому прошу іноді продиктувати цей код.Чому пані не змогла цього зробити я не розумію і чим я її образила теж.
При всьому цьому всьому я дякую за науку.Тепер моїм гаслом буде "Вічливість понад усе!".Приходьте,будь ласка на автовокзал за квиточками,я буду чемно посміхатись і нехай вибачать ті пасажири хто не встигне купити квиточок.
P.S: шкода мені їх,я бачила як дівчина-студентка ридала,тому що запізнилась на останній автобус,як дідусь 3 години міряв кроками зал автовокзалу,тому що немав грошей на квиток,як кожного дня касири просять диспечера затримати водія,тому що ще є пасажири та багато чтого іншого. |
| Реклама
|
Українська
Русский
English
Polskie
Deutsche
Espanol